Уродинамічну лабораторію відкрили на початку цього року в Тернопільській обласній психоневрологічній лікарні. Медичний заклад став зачинателем впровадження у нашому краї нового прогресивного напряму медицини – нейроурології. Цей високотехнологічний діагностичний підрозділ, створений за підтримки уряду Японії, ще один суттєвий крок уперед у наданні якісної, передової та доказової медичної допомоги.
Міжнародне партнерство в дії
Для України уродинамічні дослідження – новий, порівняно з Європою, метод досліджень. Медичних центрів, які б мали таке обладнання, в нас обмаль. Впровадження цього проєкту в Тернополі стала можливим завдяки послідовній міжнародній співпраці обласної психоневрологічної лікарні з іноземними партнерами, зокрема Японським агенством міжнародного співробітництва (JICA) та корпорацією Kanematsu.
«Моє перше знайомство з уродинамічною лабораторією відбулося в Норвегії, в одній з медичних клінік Осло, – розповідає заступниця генерального директора психоневрологічної лікарні Надія Фарійон. – Тоді була приємно вражена технологічними можливостями цієї апаратури. Цей сучасний комплекс дозволяє проводити об’єктивне високоточне дослідження розладів функцій сечового міхура, спричинених спінальними травмами – патологією, з якою ми часто стикаємося в нашій клініці. Водночас його можливості значно ширші – від діагностики до відновлення функцій пошкоджених нирок. Тоді це здавалося недосяжною мрією. Згодом під час зустрічі в Токіо з директором японської агенції JICA щодо забезпечення нашого закладу такою апаратурою ми отримали позитивну відповідь. Проєкт втілили в рамках співпраці Міністерства охорони здоров’я України та уряду Японії, спрямованої на посилення національної системи реабілітації в нашій країні. Одразу після цієї зустрічі за дорученням генерального директора лікарні Володимира Шкробота, до агенції був оперативно адресований офіційний лист з проханням забезпечити наш заклад цим обладнанням. Вже торішнього грудня новітня уродинамічна система прибула до нашої лікарні. Згодом мультидисциплінарна команда реабілітаційного напряму пройшла професійне стажування в японських колег. Важливо, що вся комунікація, організація відряджень і навчання спеціалістів відбувається в межах співробітництва МОЗ України та японської сторони».
«Нова діагностика – нові можливості»
За сприяння японського уряду передбачено створення шести уродинамічних лабораторій по всій Україні. Тернопіль став першим містом, де така уродинамічна машина реально запрацювала.
Нова методика дає можливість об’єктивно оцінити функцію сечового міхура та сфінктерного апарату при порушенні іннервації, з її допомогою можна визначити тип нейрогенної дисфункції (гіперрефлекторний або арефлекторний сечовий міхур), спрогнозувати можливі ускладнення. Колись подібні стани оцінювалися переважно клінічно, без можливості отримати настільки точні функціональні дані.
За словами уролога консультативного відділення Тернопільської обласної психоневрологічної лікарні Назарія Труша, таке обстеження проводять недужим з травмами та порушеннями функцій хребта, тазових органів, зокрема, сечовидільної системи. Наразі більшість таких пацієнтів з подібними порушеннями через відсутність доступної діагностики в Україні змушені перебувати на постійному катетері, що почасти призводить до непоправних наслідків. Люди часто помирають не так від самої травми, як від ускладнень з боку сечовидільної системи – пієлонефритів, ниркової недостатності. Чим довше пацієнт перебуває на постійному катетері, тим більше страждає сечовий міхур – зменшується його об’єм, відбуваються рефлюкси сечі з міхура до нирок, які у відповідь інфікуються, а відтак порушується їх діяльність.
Таке уродинамічне тестування можна проводити як чоловікам, так і жінкам з розладами сечовипускання. Уродинамічні дослідження дають можливість отримати важливі дані для діагностики не тільки розладів функцій сечового міхура, спричинених спінальною травмою, але й інших. Таких, як імперативне нетримання сечі, стресове нетримання сечі, хронічна затримка сечі, почастішання сечовипускань, почастішання сечовипускань у нічний час і багатьох інших проблем, пов’язаних з утриманням сечі та випорожненням сечового міхура. Уродинамічна діагностика дозволяє встановити справжні причини нетримання сечі, їх може бути чимало, це – діабетична нейропатія, порушення інервації сечового міхура, є ще схильність сечового міхура до скорочення та багато інших.
«Часто спостерігаємо таку патологію в породіль, коли під час пологів виник синдром кінського хвоста, що спровокувало нетримання сечі. За цією методикою ми можемо діагностувати, чи здатний у таких умовах сечовий міхур до сечовипускання, а відтак «відкоригувати» роботу цього органа», – розповідає уролог консультативного відділення психоневрологічної лікарні Андрій Сагайдак.
Найголовніше правило – безпека пацієнта
До уродинамічної машини під’єднані спеціальні катетери з датниками – один з них лікар вводить в пряму кишку пацієнта, аби визначити абдомінальний тиск. Другий встановлює безпосередньо в порожнину сечового міхура з тією метою, щоб визначити скорочувальну здатність всередині детрузора. Варто зауважити, що це дослідження не вимагає спеціального знечулення, лікар на постійному прямому зв’язку з пацієнтом. Під час введення розчину у сечовий міхур через катетер оцінюють функції м’язів і нервів сечового міхура. Лікар розпитує, що відчуває пацієнт: чи з’явилося відчуття наповнення, чи є позиви до сечовипускання та інше. Вимірюють різні параметри, зокрема й тиск всередині сечового міхура, невідкладний позив і скорочення м’язів стінки сечового міхура. Суть цієї процедури в тому, щоб спрогнозувати ризики ускладнень у майбутньому.
Узагалі ж уродинамічна машина видає доволі багато необхідної інформації про стан пацієнта, зокрема, швидкість потоку сечі, характер сечовипускання, взаємодію детрузора та сфінктера. Серед іншого, й швидкість сечовипускання, що дозволяє лікарю визначити здатність хворого самостійно здійснювати сечопуск. Йдеться про тих людей, які не втратили здатність самостійно пересуватися. У комплекті додається ще й УЗД-апарат експертного класу, аби перед самим дослідженням лікар міг оцінити стан сечового міхура, який повинен бути на час обстеження максимально спорожненим, і стан нирок.
«Доволі часто трапляються випадки, коли для дослідження скеровують пацієнтів, які перебувають на постійному катетері чи перемінній катетеризації, – розповідає Назарій Труш. – Тому лікарю важливо знати про стан сечовидільної системи – як нижніх, так верхніх сечових шляхів. Якщо в пацієнта вже виявлено певні зміни – це є ознакою підвищеного тиску у сечовому міхурі, або є рефлюкси із сечового міхура в нирки, то ми з обережністю проводимо це дослідження, щоб уникнути ускладнень. Безпека пацієнта – найголовніше правило, яким повинен керуватися лікар. Уникнути ризиків допомагає й ще одна допоміжна «деталь» апарату так звана рентген-дуга за допомогою якої можна проводити відеоконтроль та відстежувати до якого рівня «закидається» сеча у верхні сечовидільні шляхи. Рентген дозволяє також нам побачити дивертикули – випинання в порожнині сечового міхура. Це ознака високого тиску у сечовому міхурі й потрібно докласти дуже багато зусиль, щоб його спорожнити».
Професорку не лякає війна
Нещодавно в психоневрологічній лікарні провели уродинамічне обстеження трьох пацієнтів з порушенням функції нижніх сечовивідних шляхів унаслідок спінальної травми. Це обстеження відбувалося під контролем нейроурологині Рут Кіршнер-Германнс, професорки, докторки медицини з Німеччини. Вона є однією з тих, хто дуже активно впроваджував це обстеження в Німеччині, а нині діяльно проводить дослідження пацієнтів саме в уродинамічному напрямі. Пані Рут співпрацює з колегами з інших країн Європи, вдосконалює власні навички, якими ділиться з українськими фахівцями. Лікарка приїздить в Україну ще з початку війни, це був її четвертий візит.
«Я надзвичайно захоплююся сміливістю пані Рут Кіршнер-Германнс та її бажанням ділитися своїм досвідом, бо не кожна жінка насмілиться скласти валізу та поїхати у країну, що воює, й де зараз не залишилося жодного безпечного місця, – каже Назарій Труш. – А вона це робить. Її не лякає війна, навпаки, вона зі своїми однодумцями спрямована на те, аби більше фахівців освоїли цю методику, допомагали нашим захисникам, комбатантам, постраждалим від бойових дій мирним мешканцям. Пані Рут залюблена в Україну, переживає за наших співвітчизників та рада, що є лікарі, які хочуть навчатися й освоювати такі уродинамічні обстеження».
В Україні, яка переживає часи повномасштабної війни, такі дослідження на часі, бо пацієнтів з травмою спинного мозку наразі доволі багато. «Професорка акцентувала увагу фахівців на роботі уродинамічної машини та інтерпретації результатів, – зазначає уролог консультативного відділення психоневрологічної лікарні Андрій Сагайдак. – Підготовка пацієнта до цієї процедури – це лише один невеличкий етап, дуже важливим є технічне забезпечення всього процесу цього обстеження. Кожного тижня, щосереди з допомогою інтернет-зв’язку ми виходимо на контакт з усіма центрами, де є уродинамічні лабораторії, а професорка проводить вишкіл – читає лекції, розповідає цікаві нестандартні клінічні випадки, які були в її практиці, ділиться своїм досвідом щодо тактики лікування, спостереження, діагностики пацієнта. Ми налагодили зворотній зв’язок з професоркою, аби бути на постійному контакті, бо під час діагностування виникають певні спірні питання, кожний випадок – особливий і це додає нам упевненості, що пацієнт у надійних руках».
За нейроурологією – майбутнє
За останні 40 років викристалізувалася нова гілка урології, неврології, нейрохірургії та медичної реабілітації – нейроурологія, яка вивчає функціональні та органічні розлади сечостатевої системи при різних неврологічних захворюваннях і травмах. Нейроурологія є доволі молодою наукою, але її коріння сягає ще Другої світової війни, коли з поля битв повертаються військові із затримкою та нетриманням сечі внаслідок травм спинного мозку. Це змусило урологів шукати альтернативні методи лікування. Діагностика та лікування таких пацієнтів впливає на якість і виживаність таких недужих у майбутньому.
Лариса ЛУКАЩУК